СВЯТЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до святе́нник. Важко було визначити, чи мали ці святенниці якийсь чернецький ранг (Смолич, Мир.., 1958, 112); Боялися вони всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.