СЕЗО́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до сезо́нний; // Можливість здійснення чого-небудь протягом певного сезону, припасування чого-небудь до певного сезону. Всяке господарство живе певним.. і усталеним виробничим ритмом. У сільському господарстві цей ритм визначається ще й сезонністю робіт (Дор., Не повтори.., 1968, 202); Парування в конярстві великою мірою зумовлюється сезонністю (Конярство, 1957, 80); Сезонність, утилітарність — перші вимоги до сучасного одягу (Наука.., 3, 1967, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 110.