СЕКРЕ́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші. — Дивись, Кириловичу, — жартівливо кинув навздогін Фурса, — розкажемо жінці, як ви з заступником секретничали… (Мушк., Чорний хліб, 1960, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 114.