СЕРВІТУ́ТОВИЙ, а, е, юр. Те саме, що сервіту́тний. Громада цілком програла довголітній і дорогий сервітутовий процес (Фр., VI, 1951, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 129.