СЕРДОЛІ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до сердолі́к; // Вигот. із сердоліку, із сердоліком. На скатерці, як дві квітки на піску, лежали сердолікові сережки в золотій оздобі (Панч, В дорозі, 1959, 84); Сердолікове намисто; // Власт. сердолікові, схожий на сердолік. Сердоліковий блиск.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 133.