СЕ́СТРОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сестра́. Все сниться: сестронька маленька Перед огнем, та я, на ненька У пізній час (Граб., І, 1959, 427); Люба сестронько, милий братику, попрацюємо на Хрещатику! (Тич., II, 1957, 186); Прихилюся до берези, А береза — то не сестронька: Шумить, гуде, гілля ломить, А до мене та й не говорить (Укр.. лір. пісні, 1958, 449).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 151.