СИГАРЕ́ТА, и, ж.
1. Маленька тонка сигара.
2. Цигарка без мундштука. Парубки досмалювали свої сигарети, жадібно затягуючись димом (Кучер, Трудна любов, 1960, 566); У Михайла скінчилися сигарети, а палити хотілося нестерпно (Томч., Жменяки, 1964, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 156.