СИГАРЯ́КА, и, ж. Збільш. до сига́ра. В другому вагоні вусатий солдат.. мостився до залізної пічки прикурити товстелезну трофейну сигаряку (Загреб., Шепіт, 1966, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 156.