СИГО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сиг. Добре розвиваються в ставах Присивашшя сигові риби (Хлібороб Укр., 11, 1967, 9); Сигова ікра; Сигова юшка; Сигові гібриди.
2. у знач. ім. сиго́ві, вих, мн. Риби родини лососевих, до яких належать сиг, омуль і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 158.