СИ́ДЯЧИ, присл. У сидячому положенні. Пишу іще карандашом [олівцем], щоб не нахилятись над столом, але вже сидячи в кріслі, не лежачи (Л. Укр., V, 1956, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 161.