СИ́ЛОС, у, ч. Соковитий корм для худоби, який отримують заквашуванням подрібнених кормових рослин у спеціальних спорудах (траншеях, ямах і т. ін.). Зелена маса, солома та полова дають грубі корми, сіно та силос (Зерн. боб. культ., 1956, 5); Вся душа його в господарстві, про що б не йшла мова, а на думці в нього — силос, механізми, скати, корма… (Гончар, Тронка, 1963, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 170.