СИЛЬВЕ́ТКА, и, ж., заст. Силует (у 1, 2 знач.). На обрію на одну мить з’являлась в огняних рамах чорна сильветка з тополь, хат і вітряків (Коцюб., І, 1955, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 172.