СИНО́НІМ, а, ч.
1. Слово, близьке або тотожне значенням до іншого, але відмінне від нього звуковою формою, напр.: красивий, вродливий, гарний. Одне слово у трьох письменників іноді перекладається трьома різними синонімами, відповідними до трьох мовних систем цих письменників: скажімо, реалістично-предметним, романтично-орнаментальним, народним (Кундзич, Діези.., 1956, 23); Прекрасне знання рідної мови у Рильського виявляється в багатстві лексики, в широкому застосуванні синонімів, у творенні неологізмів (Укр. літ., 10, 1957, 66); Важливе значення в лексиці мають синоніми..— слова, відмінні, різні своїм звуковим складом, звуковою формою, але однакові або дуже близькі своїм значенням (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 60).
2. книжн. Тотожне поняття. Пролетарська творчість — синонім загальнолюдської, бо доля визволення Людства і його творчого розвитку нерозривно зв’язана з перемогою пролетаріату (Еллан, II, 1958, 71); У народній мислі і мистецтві море здавна було синонімом щасливого, вільного життя, сміливої звитяжності й відважної боротьби (Довж., III, 1960, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 185.