СКА́ВКНУТИ, не, док. Однокр. до скавуча́ти, скавча́ти 1. Собака гавкнула і тоненько, жалібно скавкнула (Хор., Незакінч. політ, 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 237.