СКАЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр. Підсил. до сказа́ти 1. — Ну, вже і оратор з тебе!.. ..Як устав, та як сказонув, то насилу вгомонилися, так аплодували (Ткач, Крута хвиля, 1954, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 244.