СКАКО́ВИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що ска́чка 2. Мати примітила, що її син ходить все смутний.. Вона покликала молодих синів пашів і веліла їм забавляти сина кінським скаковищем (Н.-Лев., IV, 1956, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 245.