СКАЛЬПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здирати з кого-небудь скальп. * Образно. — Я сидів у павільйоні, примусивши себе забути, що це мій твір так скальпують, і шукав собі веселих думок над домовиною мого створіння (Ю. Янов., II, 1958, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 248.