СКАПА́РИТИ, рю, риш, перех., розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (Стельмах, Правда.., 1961, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 251.