СКВЕ́РНИЙ, а, е, книжн., заст. Порочний. — Батько їх не діжде, щоб я коли на таке скверне діло пішов! (Кв.-Осн., II, 1956, 399); // Поганий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 258.