СКЕЛИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що скеля́стий. Над морем піднімались високо в небо дикі, стрімкі, скелисті гори (Н.-Лев., IV, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 259.