СКЕ́ПСИС, у, ч. Те саме, що скептици́зм 2. Часом він [Є. Плужник] піддавався настроям холодного скепсису: «Ах, про майбутнє все я переслухав, а про минуле все перечитав!» — але перемагали все ж надія і віра (Не ілюстрація.., 1967, 279); Хто хотів, той розумів і убачав під зовнішньою насмішкуватістю і старечим скепсисом Марка справжню юнацьку теплоту (Коп., Тв., 1955, 263); — Яка іронія, який скепсис на обличчі у товариша Вовченка! (Чаб., Тече вода.., 1961, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 259.