СКИ́ТКИ, ток, мн., розм., заст. Блукання.
◊ Піти́ у ски́тки — блукати, звичайно жебракуючи. Я спершу так стидилась, як почула, що він у скитки пішов, а то вже й рада: якби що і приніс! (Барв., Опов., 1902, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 267.