Що oзначає слово - "складений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до склада́ти 1 — 9. Вже невод складений в човен (Н.-Лев., І, 1956, 54); Чемодани складені на платформі вагона вузькоколійки (Томч., Готель.., 1960, 247); Стіжок був недавно складений, отже, не дуже злежаний (Гжицький, Опришки, 1969, 180); Невідомий.. розстебнув ватянку, добув з-під неї складений учетверо папірець і простягнув Любові Степанівні (Голов., Тополя.., 1965, 7); Чималі рум’яні губи були складені щільно і навіть трохи сердито (Н.-Лев., І, 1956, 341); Рубан.. сперся підборіддям на складені руки (Панч, Ерік.., 1950, 29); Вони відшукали Складений з тесаних брил кам’яних будинок Кіркеї (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178); В ще не розквітлу середину рослини забрався джміль і спав, прикрившись складеними крильцями (Стельмах, І, 1962, 172); За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни (Кучер, Голод, 1961, 378); Іншому трапилося підслухати, як він співав, й дещо перейняти — тільки що не на веселі радощі сі пісні були складені (Вовчок, І, 1955, 349); Щодня рота займалась бойовою і політичною підготовкою за планом, складеним Брянським (Гончар, III, 1959, 34); // скла́дено, безос. присудк. сл. На передньому плані дві закути для свиней, між ними вузький прохід, де складено зілля і всяку годівлю (Л. Укр., II, 1951, 194); Ось і рідний будиночок. Його стіни складено з жовтого морського каменю (Донч., II, 1956, 349); Багато страшних легенд складено про той вир (Тют., Вир, 1964, 122); — Треба все зняти на плівку і цю плівку долучити до тієї угоди, що її буде складено під час побачення (Ю. Янов., II, 1958, 96).

2. у знач. прикм. Який складається з кількох частин. Складені числівники становлять собою сполучення двох, трьох, чотирьох і більшої кількості складних і простих числівників (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 245); В залежності від характеру призв’язкової частини розрізняють іменний і дієслівний складений присудок (Сл. лінгв. терм., 1957, 140).

3. у знач. прикм. Який має певну будову тіла. Надійка заздрісно оглянула міцно складену постать подруги (Коп., Сусіди, 1955, 70); Він був міцний і добре складений парубок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 277.