СКЛА́ДНИ́К, скла́дника́, ч. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (Фр., IV, 1950, 225); З розвитком науки на порядок денний стала проблема вивчення будови складників матерії — молекул, атомів, ядер (Наука.., 11, 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 278.