СКЛО́ГРАФ, а, ч. Пристрій для друкування, що складається із змочуваного клейкою речовиною матового скла, на якому робиться відбиток оригіналу. Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки і тихо усміхався (Собко, Серце, 1952, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 284.