СКЛЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до скло. Скляна маса; // Стос. до виробництва скла і виробів із нього. Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI — XVIII століттях. В місцевостях, де було вдосталь сировини, будувалися скляні гути (Наука.., 11, 1964, 34); Скляне виробництво України за роки Радянської влади перетворилось у високомеханізовану самостійну галузь народного господарства (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 130).
2. Зробл. із скла. Молодиці та дівчата товпились коло рундуків, де блищали.. разки усякого скляного намиста (Н.-Лев., IV, 1956, 326); Невдовзі він знову з’явився в дверях із скляною банкою законсервованих фруктів (Гончар, III, 1959, 160); Крізь сльози помічає [Тимофій], що на його сорочці.. залишився лише один скляний гудзик (Стельмах, II, 1962, 207); *У порівн. Широко одкриті жахом очі заблищали, як скляні (Коцюб., II, 1955, 26); // Зі вставленим склом, стеклами; засклений. У покою, що виходив до ганку, крізь скляні двері видно було світло (Фр., VII, 1951, 261); Входить Кречет — він у білому халаті, підходить до скляної шафи, гримить хірургічними інструментами (Корн., І, 1955, 94); Білі будиночки з скляними галерейками тонули в садках (Перв., Опов.., 1970, 144); // Зробл. із штучного волокна, яке виготовляють із розплавленого скла. Скляні тканини застосовуються в кабельній промисловості як ізоляція (Рад. Укр., 3.ІV 1962, 3); Тріщить під ногами серед іржі щось біле, блискуче. — Дивись, Віталику, — кидається на блискітки Тоня, — скляна вовна якась! — Не вовна це. — А що? — Скловата… Ізоляційний матеріал (Гончар, Тронка, 1963, 237).
∆ Скляни́й папі́р — папір з нанесеним на нього шаром молотого скла, який використовують для шліфування або полірування різних виробів. Шорстку поверхню колектора шліфують також скляним папером, закріпивши його на дерев’яній колодці (Монтаж і ремонт.., 1956, 213).
3. перен. Власт. склу, подібний до скла (блиском, прозорістю, дзвоном і т. ін.). Від стола президії почувся скляний дзвін ударів олівця по карафці (Гур., Життя.., 1954, 320); По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (Коцюб., І, 1955, 337); Скляні бризки, як пишні тисячосвічкові люстри, висіли над водопадами (Донч., III, 1956, 505); В лісах стояв скляний дзвін — то на стовбурах лопалася льодяна кориця (Тют., Вир, 1964, 460).
4. перен. Нерухомий, застиглий (про очі, погляд). А тая жінка в фіалковій сукні, — Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний, безтямний!.. — Ох, жінка та була колись вродлива..! (Л. Укр., IV, 1954, 117); Женя довго нічого не говорила, лише дивилася на Тамару скляними очима (Хижняк, Тамара, 1959, 58).
◊ Жи́ти (прожи́ти, перебува́ти і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) під скляни́м ковпако́м див. ковпа́к; Моли́тися скляно́му бо́гові — любити горілку, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Мирний, II, 1954, 262); Не скляни́й — уживається як прохання до кого-небудь не затуляти світло або не заважати дивитися на що-небудь. — Світло, світло відзастуй [не заступай], — наказав мені хтось хриплим, простудженим голосом. — .. Ти ж не скляний, хлопче? (Збан., Єдина, 1959, 53); Скляни́й бог — горілка. Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Янов., V, 1959, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 286.