СКЛІ́ВКА, и, ж., ент. Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин; шкідник дерев і чагарників. Великої шкоди смородині та агрусові завдає склівка, яка пошкоджує пагони (Колг. Укр., 1, 1954, 34); Яблунева склівка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 283.