СКОМОРО́Х, а, ч. За часів стародавньої Русі — мандрівний середньовічний актор. Спочатку скоморохи виступали в себе у селі чи місті, а потім почали ходити на ігрища в сусідні села й міста і, нарешті, поклавши свій нехитрий скарб у торбину, вирушали в мандри по всій Русі (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 52); Представниками світської музики на Русі від найдавніших часів протягом кількох століть були скоморохи (Муз. праці, 1970, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 294.