СКО́ШУВАТИСЯ1, ується, недок. Пас. до ско́шувати1. За день у середньому скошувалося у валки 20 — 25 тисяч гектарів (Ком. Укр., 10, 1973, 40).
СКО́ШУВАТИСЯ2, уюся, уєшся, недок., СКОСИ́ТИСЯ, скошу́ся, ско́сишся, док.
1. Набрати косої форми, косого положення, напрямку; ставати викривленим, перекошеним. Малесечка хатиночка стоїть,.. віконечка скосилися (Вовчок, І, 1955, 288); У секретаря ревкому Павлика скосилася стрічка в кулеметі саме тоді, коли на нього летіли кінні дроздовці, й він упав під ноги коням (Дмит., Наречена, 1959, 75); Анатоль сидів спокійний, рівний. Обличчя на мить скосилося (Кач., II, 1958, 334).
2. Дивитися скоса, збоку. Сер Ейбл та мсьє Абель підозріло скосилися на книжечку та на самого містера Хо (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 392); Раптом його очі хитро скосилися на Вітю (Собко, Скеля.., 1961, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 311.