СКРЕ́СЛИЙ1, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скре́снути1. Біля скреслої річки — глухий, розгойданий шум. Люди метушилися біля човна (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 54).
СКРЕ́СЛИЙ2, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до скре́снути2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 315.