Скривати, ва́ю, єш, сов. в. скри́ти, рию, єш, гл.
1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. Чуб. V. 359.
2) Мокры вать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. Мил. 134. — молоду Надѣвать на голову новобрачной женскій головной уборъ: очіпок, намітку. Марк. 129. Така вона молода, як сьогодні скрита, — і старощі не пристають. Черн. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 143.