СКРИСТАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється. Док. до кристалізува́тися. Висловлює [поет] поетичним словом тільки те, що.. вспіло «встоятись», вияснитись, скристалізуватись і утворити ясну, органічну цілість (Фр., XVI, 1955, 333); Думка ця, хоч муляла мозок Безбородькові від початку хвороби отця Аркадія, достигла і скристалізувалася за секунду (Вільде, Сестри.., 1958, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 321.