СКРИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. скри́тий 2. Посипались на Готліба кари та буки, котрі.. довели його до скритості і завзятої злості і так до решти зіпсували його моральну істоту (Фр., V, 1951, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 321.