СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник. Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 324.