СКРОПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до скро́плювати, скропля́ти. Христі почулося, мов її хто скропнув теплим дощиком, легенький лоскіт пробіг по всьому тілу (Мирний, III, 1954, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 325.