СКУ́ЛИТИСЯ1, люся, лишся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт (Воскр., Подивись.., 1962, 95).
СКУ́ЛИТИСЯ2 див. ску́люватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 333.