СКІ́ПА, и, ж., рідко. Те саме, що скі́пка. Для лісної зони поширеним покрівельним матеріалом було дерево (гонт, скіпа, тес) і солома (Дерев. зодч. Укр., 1949, 63); * У порівн. Він біг, що було моці в його тонких, мов скіпи, ногах (Фр., V, 1951, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 270.