СЛА́БКО. Присл. до слабки́й 3, 6. Розлився [звук] десь далеко понад густим лісом та все лунав слабко.. й замирав десь у тихих лісових западинах (Н.-Лев., II, 1956, 268); Слабко дуже підперезала його,— дитина зараз і розхристається (Сл. Гр.).
СЛАБКО… Перша частина складних слів, що відповідав слову слабки́й у 1-4, 6 знач., напр.: слабкозв’я́заний, слабкоспресо́ваний і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 342.