СЛАБОУ́МНИЙ, а, е. Те саме, що недоу́мкуватий. Багров зробив з Федора такого вже слабоумного, що йому одна дорога — в Творки, а не в драму (Л. Укр., V, 1956, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 344.