СЛИЖ1, а́, ч., розм. Невелика прісноводна риба родини коропових, тіло якої майже без луски, вкрите слизом; сиква. Він і його сини.. знай ляскають патинками, мов слижі в хворості звиваються (Фр., VIII, 1952, 10); *У порівн. Він [хлопчик], як слиж, висувався з-під долонь і утікав під стіл (Черемш., Тв., 1960, 35).
СЛИЖ2, а́, ч. Поперечний брус у стелі з хмизу. Стріха зайнялася. Мишко чув, як тріщить солома.. Колгоспники прибігли, коли вже впали крокви й горіли слижі (Загреб., Європа 45, 1959, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 351.