СЛОВОСКЛАДА́ННЯ, я, с., грам. Утворення складних слів способом з’єднання двох або кількох слів, основ чи коренів в одну лексичну одиницю. Словоскладання — дуже продуктивний спосіб творення якісних і відносних прикметників. Звичайно складні прикметники компонуються з двох твірних основ (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 215); Найпоширенішими способами формування мовних новотворів у наші дні є словоскладання і утворення лексичних словосполучень (Мовозн., XVI, 1961, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 373.