СЛІПОРІ́Д, ро́да, ч., розм.
1. Людина, сліпа від народження.
2. перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що робиться навколо, нездатна оцінити, осягнути що-небудь. Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім’ї вона виросла, якими традиціями викормлена (Фр., III, 1950, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 364.