СМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сми́кати 1, 3-5. Неподалік під скиртами отаборився комбат Чумаченко.. Хоча ніхто не знав, чи доведеться тут ночувати, проте робота вже закипіла. Свистіла земля з ячейок, тріщала смикана солома (Гончар, III, 1959. 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 403.