СМОКТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до смокну́ти. Пан писар уже давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Кв.-Осн., II, 1956, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 415.