СМІТИ́СЬКО, а, с., розм. Те саме, що смітни́к. *У порівн. Перед чималою, брудною кам’яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався, наче смітисько, стояв великий гурт людей (Л. Укр., III, 1952, 555).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 408.