СМІХО́ВИНА́, о́вини́, ж., розм. Щось смішне. Усі зареготалися, почувши про таку сміховину (Гр., Без хліба, 1958, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 410.