СМІХОВИ́ННО. Присл. до сміхови́нний. Світлана.. спочатку кинулась танцювати, сміховинно, мов журавлик, викидаючи і згинаючи коліна (Збан., Таємниця.., 1971, 342); Мокрський трохи подумав, шепчучи про себе ті ж слова, від чого товсті його губи сміховинно ворушилися і викликали веселість у обох учнів (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117); У середині минулого століття молот прийшов на стадіон. Перший світовий рекорд був сміховинно малий — 24,5 метра (Наука.., 7, 1967, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 410.