СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин.. або сідати на сницю і раму культиватора (Механ. і електриф.., 1953, 108); Основою копнувача є рама, змонтована на двоколісному ходу і причеплена до молотарки сницею (Зерн. комбайни, 1957, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 423.