СНІГОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до снігові́й. Сніговійний вітер; // Який супроводжується сніговіями. За вікнами, заліпленими вогким снігом, синіє рання сніговійна ніч (Тулуб, Людолови, II, 1957, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 424.