СО́ВКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до со́вка.
2. у знач. ім. со́вкові, вих, мн. Назва родини нічних метеликів, голова яких нагадує голову сови.
СОВКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сово́к; // Який формою нагадує совок, зробл. у вигляді совка. Для виготовлення котлованів користуються кінними плугами, кінними совковими, лопатами, а ще краще бульдозерами (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 436.